Карієс цементу являє собою таку форму патології, при якій каріозні порожнини розташовуються в поддесневой області, вражаючи зубний корінь.
Захворювання схильне до швидкого розвитку, так як стінки кореня дуже тонкі і неміцні.
Ця форма зустрічається значно рідше інших, але є найбільш небезпечною, так як здатна приводити до ураження пульпи і неможливість зберегти зуб. Часто каріозні порожнини розвиваються на передніх зубах в області їх прилягання до ясен.
Що таке карієс цементу зуба? Його код МКХ 10
Карієс даної форми має специфічний розвиток. Бактерії проникають у внутрішні тканини зуба, вражаючи зубний цемент і корінь. При цьому поверхневі ділянки, такі як емаль і дентин, залишаються в незмінній формі.
При карієсі цементу відбувається руйнування тканин, розташованих в поддесневой області.
Для цієї форми характерна поява таких симптомів, як оголення кореня, в якому міститься велика кількість нервових закінчень, розвиток вираженого больового синдрому, рухливості зубів.
В області ураженої десни формується специфічний кишеню, в якому накопичується ще більшу кількість різних відкладень і бактерій, що призводить до ще більш інтенсивного розвитку патології.
У Міжнародній класифікації хвороб, карієсу присвоюються різні категорії, в залежності від глибини ураження. Код карієсу цементу — К2. 02.
Крім фізичного дискомфорту, карієс доставляє пацієнтові і естетичні незручності, значно погіршуючи зовнішній вигляд зубного ряду. А це, в свою чергу, сприяє появі невпевненості у собі, викликає проблеми в спілкуванні і психологічний дискомфорт.
Етіологія та фактори ризику
До появи карієсу призводить активізація мікроорганізмів, підвищення їх чисельності. Однак, для цього необхідний цілий ряд факторів, таких як:
Порушення процесу вироблення слини, зміна її складу. Слина перешкоджає розмноженню патогенної мікрофлори, захищає ротову порожнину від різних інфекційних уражень.
При зменшенні її кількості відбувається збільшення чисельності хвороботворних бактерій.
Увага! У порожнині рота людини постійно розвиваються різні мікроорганізми, і далеко не всі з них є доброзичливими. Зокрема, бактерії роду стрептококів і лактобацил сприяють ушкодженню тканин зуба і розвитку карієсу.
Характерні симптоми
Біль не завжди носить виражений характер, часто пацієнт відчуває лише незначний дискомфорт. Однак, все залежить від форми та глибини розвитку каріозного процесу.
Важливо! Основним проявом карієсу цементу є біль. Неприємні відчуття виникають в момент прийому їжі, при розмові, рух щелепами.
Так, для початкової стадії карієсу характерно поява незначних неприємних відчуттів, що виникають при різних впливах на уражену ділянку. При поверхневій формі, коли пошкоджується зубний цемент і невеликі ділянки дентину, біль носить більш виражений і довготривалий характер.
Фото 1. Знімок зубів дорослої людини з прогресуючими на них симптомами карієсу цементу зуба.
При глибокій формі карієсу цементу пошкоджуються більш глибокі ділянки, інколи вогнище ураження зачіпає і пульпу. У цьому випадку пацієнта мучить сильний і постійний біль, що виникає навіть у стані спокою.
Клініка
При карієсі цементу, крім болю, виникають і інші симптоми. Перш за все, формування каріозної порожнини. Осередок ураження карієсом при цьому розташовується в поддесневой області, тому на початкових етапах, коли ці порожнини мають незначні розміри, розпізнати їх самостійно досить складно.
Змінюється і колір ураженого зуба. Він набуває нехарактерний темно-коричневий відтінок. Спочатку в області ураження формуються ділянки зі зміненою пігментацією, але, з часом колір зуба змінюється повністю.
Діагностика
Діагностика карієсу включає в себе кілька етапів. Насамперед, це опитування пацієнта на предмет турбують його моментів. На даному етапі лікар визначає характер і інтенсивність болю, яка свідчить про ступінь ураження. Після цього необхідний візуальний стоматологічний огляд, який дозволяє визначити наявність інших клінічних проявів.
Увага! Важливе значення має інструментальна діагностика, способи, що дозволяють отримати більш детальну картину перебігу захворювання.
Використовують такі методи, як:
Професійне очищення поверхні зубів.
Для цієї процедури в стоматологічному кабінеті застосовують спеціальні пристрої: ультразвукові ковпачки, кюретом, апарати для видалення зубного каменю.
У ході процедури лікар видаляє м’який наліт і більш тверді відкладення. Це дозволяє більш детально побачити вогнища ушкоджень, визначити їх глибину.
Техніка коффердам для ретельного висушування ураженої ділянки від слинної рідини. Для проведення процедури використовують спеціальний латексний матеріал, з допомогою якого здійснюється ізоляція ураженого зуба від інших елементів зубного ряду.
Це дозволяє поліпшити видимість пошкодженої ділянки, захистити його від попадання слини у момент здійснення огляду та інших стоматологічних маніпуляцій.
Термодіагностика — обробка ураженого зуба холодною або гарячою водою, дозволяє визначити характер хворобливих відчуттів, ступінь їх інтенсивності, і виходячи з цього лікар робить висновок про стадії розвитку патології.
Так як для карієсу цементу характерна підвищена чутливість зубів, гостра реакція на холодну або гарячу температуру, цей метод також дозволяє отримати детальне уявлення про стадії розвитку каріозного процесу.
Лікування
Вибір того чи іншого способу терапії залежить від стадії розвитку карієсу, ступеня її занедбаності. На початкових стадіях використовують консервативні способи лікування, а глибокі форми карієсу слід усувати за допомогою спеціальних оперативних маніпуляцій.
Консервативне лікування
Для усунення незначних пошкоджень в стоматологічних клініках застосовують наступні методи:
Стоматологічна чистка. Даний спосіб передбачає ретельне видалення зубного нальоту і каменю, видалення застряглих частинок їжі, продуктів життєдіяльності патогенних мікроорганізмів.
Гігієнічна чистка використовується як профілактика розвитку карієсу, а також як підготовчий етап до подальшого лікування.
Оперативна терапія
Оперативне лікування проходить у кілька етапів:
Фото 2. На знімку зображений приклад карієсу цементу у дорослої людини на зубах нижньої щелепи.
Важливо правильно вибрати пломбувальний матеріал. Стоматологами використовуються наступні склади:
- Амальгама. Застосовується досить рідко, так як технологія встановлення такої пломби досить непроста (перед установкою необхідно ретельно видалити всю вологу, що не завжди можливо). Крім того, до складу матеріалу входить ртуть, яка може згубно позначатися на стані пульпи. Однак, при всіх своїх недоліках, пломби з амальгами є найбільш міцними і довговічними.
- Компомери добре підходять для пломбування невеликих порожнин. Матеріал вважається міцним, добре витримує механічні навантаження. Однак, фіксація такої пломби в порожнині зуба не завжди надійна.
- Стеклоїономери використовують для усунення великих порожнин. Матеріал міцний, надійно фіксується навіть в умовах вологого середовища. До складу його входять численні мінеральні речовини, що дозволяють відновити тканини зуба.
Можливі ускладнення
Відсутність своєчасної терапії призводить до вельми неприємних наслідків, таких як розвиток вираженого больового синдрому, який виникає при ураженні пульпи, запалення ясен; а також поява гнійників, які призводять до патологічної рухливості зубів. При запущеній формі патології існує загроза втрати зуба.