Міст через Русанівську протоку річки Дніпро в місті Києві

Зміст

  • 1 Конструкція прогонової будови мосту через Русанівську протоку
  • 2 Кран-платформа

Основні питання, пов’язані із спорудженням поперечно члененных балкових розрізних залізобетонних прогонових будов з передачею напруг на бетон конструкції були вирішені на будівництві мосту через Русанівську протоку р. Дніпро в Києві. Міст призначений для пропуску автомобільного руху і метрополітену (рис. 1).

Міст через Русанівську протоку річки Дніпро в місті Києві

Рис.1
Міст через Русанівську протоку

Чотири руслових прольоту моста перекриті розрізними балковими прогоновими будовами розрахунковим прольотом 50,8 м і повною довжиною 52,3 м з попередньо напруженого залізобетону.

Конструкція прогонової будови мосту через Русанівську протоку

У поперечному перерізі прогонові будови завдовжки 52,3 м складаються з трьох балок коробчатого перерізу з двухконсольная плитами. Дві балки призначені для розміщення автопроїзду, третя, низова, — для розміщення відокремленого полотна проїзду метрополітену. Між собою балки для автопроїзду і метрополітену розрізняються кількістю пучків напружуваної арматури.

Відстань між осями балок автопроїзду 8,01 м, а між осями низовий балки автопроїзду і балки проїзду метро 9,15 м. Висота балок прийнята постійною (5,35 м), ширина коробчатої частини 4, ширина плити по верху 8 м (рис. 2).

Міст через Русанівську протоку річки Дніпро в місті Києві

Рис.2
Схема прогонової будови мосту через Русанівську протоку

Балка довжиною 52,3 м складається з 17 блоків типорозмірів Б-1, Б-2 і Б-3. Основним типорозміром є блок Б-1. Ці блоки розміщені в середній частині балок (по 13 блоків на балку). П’ять середніх блоків Б-1 мають всередині гладкі стінки, інші вісім — по два пілястри перерізом 42х25 см, в яких проходять канали для фіксації отгибаемых вгору криволінійних пучків преднапряженной арматури. На кожному такому блоці відгинається вгору по 16 пучків, розташованих у два ряди.

У найближчих до середини блоках з пілястрами передбачені металеві розподільні діафрагми, що забезпечують можливість відгин пучків арматури в сторону до пилястрам інших блоків. Довжина блоків Б-1 3,23 м.

Перехідні блоки Б-2 довжиною по 2,95 м мають стінки завтовшки 30 см, в яких розміщені в один ряд по 16 каналів для пучків арматури. Інші поруч розташовані відігнуті пучки (по 16 шт.) проходять уздовж стінок цих блоків з внутрішньої сторони.

Торцеві блоки Б-3 довжиною по 2,05 м мають посилену нижню плиту — днище товщиною 90 см і товщиною стінки 41 див. Б нижній плиті розміщені 56 каналів для прямих пучків, а в бічних стінках — 64 канали для відігнутих пучків. Кількість блоків Б-2 і Б-3 — по 2 на балку.

Армування блоків виконано зварними арматурними сітками.

Блоки укрупнюються в балку напружуваною арматурою з пучків високоміцної дроту. Балки проїзду метро армовані 120, балки автопроїзду — 104 пучками за рахунок зменшення кількості прямих пучків в нижній частині балок. Арматурні пучки виготовлені з високоміцної дроту. Кожен пучок складається з 24 дротів діаметром 5 мм.

Обсяг окремих блоків становить 13,41 -14,72 м3, вага відповідно 33,6-36,8 т. Загальний обсяг бетону блоків на балку дорівнює 236 м3. Всього при будівництві мосту через Русанівську протоку було зібрано і встановлено на опори 18 балок.

Виготовлення блоків прогонових будов було організовано на полігоні будівельної організації на спеціальній площадці, розміри якої в плані відповідали розмірам блоків і балки в цілому.

Бетонування окремих блоків вироблялося по черзі від середини балки до кінців у дерев’яній інвентарної опалубки, з боку бетону обшитої листовим залізом. Для ущільнення бетону при бетонуванні блоків з зовнішньої сторони опалубки закріплювали вібратори — по два на кожен щит опалубки.

Канали для пучків робили трубчастими каналообразователямн, які після схоплювання бетопа витягували коробку лебідкою. Торці забетонованих блоків після розпалубки змащували вапняним розчином.

Вони служили опалубкою торців наступних блоків. Вапняна обмазка охороняла укладається бетон від зчеплення з бетоном раніше забетонованого блоку.

Для точного збігу торців при монтажі на верхній і нижній плитах бетонованих блоків у стиків встановлювали, але два фиксаторных куточка з арматурними анкерами, ребрами жорсткості і отворами для болтів.

Перед бетонуванням чергового блоку фиксаторные куточки цього блоку щільно з’єднували болтами з фиксаторными куточками раніше забетонованого блоку і в такому положенні бетонували. Після натягування пучків при перевірці щупом по периметру стиків зазорів не було виявлено.

На двох майданчиках полігону щомісяця виготовляли понад півтори балок — від 26 до 30 блоків. Монтаж блоків та натягання напружуваної арматури виробляли на монтажних риштованні з інвентарних елементів, які по ходу робіт пересувалися з прольоту на проліт.

Блоки з полігону на будівництво мосту перевозили візками-ваговозами на автомобільному ходу, буксируемыми автомобілями типу МАЗ.

На правому березі Русанівського протоки на приобъектной майданчику розвантажували прибувають блоки, а також заготовляли пучки з високоміцної дроту. Для монтажу балок, а також для розвантаження і навантаження блоків при складанні був спроектований і виготовлений спеціальний кран — платформа вантажопідйомністю 40 т.

Кран виконаний у вигляді рами, змонтованої на залізничній платформі. Рама в поперечному напрямку має консольний ригель, по якому переміщається самохідна мостова візок з траверсою, що дозволяє робити розворот блоків прогонових будов. З метою підвищення стійкості при поперечному шлюзування блоку прогонової будови кран оснащений поворотними у вертикальній площині стійками-опорами, верхня частина яких шарнірно з’єднана з фермами ригеля.

На платформі крана є також місце для вантаження і перевезення одного залізобетонного блоку.

Кран-платформа

Блок занурювали на платформу крана, який переміщався по тимчасовому мосту до місця монтажу. За допомогою крана-платформи, який дозволяє проводити поперечний шлюзування елементів, на монтажному мосту виконуються всі операції по установці блоків і складанні з них балок (рис. 3).

Міст через Русанівську протоку річки Дніпро в місті Києві

Рис.3
Установка блоку краном-платформою

Натяг пучкової арматури на монтажі здійснювали домкратами подвійної дії потужністю 60 м з зусиллям натягу на пучок від 48 до 52 т. Натягнуті пучки закріплювали анкерами, що складаються з анкерних шайб і конусних пробок. Для упору анкерів у торцях кінцевих блоків заделывались опорні металеві листи.

Після натягу пучкової арматури кутові фіксатори видаляли, виробляли замонолічення арматури, ін’єкція цементного розчину в канали блоків і укладання бетону по нижній плиті і бічних стінок усередині балок. Потім проводилося замонолічення бетоном анкерів по торцях балок. Після омонолічування балку попоперечным пірсів викочували в проліт.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: