Гломерулонефрит (клубочковый нефрит) – це патологія нирок иммунновоспалительного типу. Найчастіше уражаються клубочки нирок, в меншій мірі страждають канальця і інтерстиціальна тканина.
Причини і форми
Гломерулонефрит виникає внаслідок наявності хвороб, викликаних стрептококами. Крім того, провокаторами гломерулонефриту вважаються стафілококи.
Серед хвороб, які можуть стати причиною цієї патології, виділяються наступні:
- ангіна,
- скарлатина,
- застуда,
- кір.
Наступною причиною, яка провокує виникнення цього захворювання, вважається переохолодження організму. На тлі переохолодження формуються рефлекторні розлади, які зачіпають кровопостачання нирок, а це впливає на перебіг ряду реакцій з боку імунної системи.
Не останнє місце займає і дія токсичних компонентів, в число яких входить свинець, ртуть, спиртні напої, різноманітні розчинники хімічного походження. Виникнення хвороби викликається і щепленнями, введенням тих чи інших лікарських засобів, сироваток. Крім того, не раз зазначалося формування клубочкового нефриту як ускладнення системних захворювань.
Відзначають наявність двох форм патології:
При цьому хронічний тип описуваного захворювання підрозділяється ще на чотири види. Відзначають наявність такої класифікації хронічної форми хвороби:
- нефротичний – найбільш поширена, розвивається за нефротических проявів,
- гіпертонічна – виділяється присутністю симптоматики, притаманною несильному сечового синдрому,
- змішана – паралельно виявляються ознаки, властиві нефропатії і гіпертонії,
- латентна – широко поширена, виділяється слабким сечовим синдромом.
Симптоматика у дітей і дорослих
При розвитку гломерулонефриту виникають такі симптоми:
- присутність в урині згустків крові,
- набряклість,
- зниження обсягу урини,
- коливання артеріального тиску.
Зниження кількості урини може тривати протягом трьох-п’яти діб, після чого спостерігається збільшення діурезу і зниження відносної щільності сечі.
У дітей це захворювання характеризується наявністю циклічного перебігу, з активним початком і одужанням в короткі терміни. У дорослих людей найчастіше спостерігається стертий перебіг захворювання, що виділяється змінами в обсягах урини, плавно переходить в хронічну форму.
Крім того, при гострому перебігу патології присутні ще й додаткові симптоми:
- почуття слабкості,
- мігрень,
- нудота,
- хворобливі відчуття в зоні попереку,
- озноб,
- зниження апетиту,
- зрідка можна спостерігати значне підвищення температурних показників тіла,
- блідне обличчя,
- набрякають повіки.
Гломерулонефрит у вагітних
Під час виношування малюка у багатьох жінок спостерігається гострий перебіг цієї патології. Причини формування хвороби аналогічні тим, які присутні і у всіх інших людей.
Найбільш поширеними причинами виникнення захворювання у вагітних визнаються інфекції вуха, носа і горла, які не вийшло повністю вилікувати до зачаття дитини.
Діагностувати гломерулонефрит у жінки, яка виношує маля, досить складно, оскільки розвиваються симптоми, які виникають навіть у здорових вагітних жінок. Це сильна стомлюваність, набряки кінцівок та обличчя, хворобливі відчуття в поперековому відділі.
Це захворювання може значно ускладнити вагітність. Відомі ситуації, коли для збереження життя жінки довелося здійснити переривання вагітності, але це відбувається в дуже рідкісних випадках і на тих стадіях захворювання, коли терапія медикаментозними препаратами вже неефективна.
Діагностика
Нефролог має право поставити діагноз тільки після здачі пацієнтом аналізу крові і урини. При описуваному захворюванні в цих аналізах можна спостерігати такі зміни:
- сеча кольору помиїв – діагностичний ознака гломерулонефриту,
- перші дві-три тижні після розвитку патології спостерігається помірна протеїнурія,
- при дослідженні осаду урини під мікроскопом виявляють гіалінові і зернисті циліндри,
- за допомогою проби Зимницьким виявляється зниження або підвищення кількості добової сечі,
- у крові підвищені показники креатиніну, холестерину, азоту, є перевищення числа лейкоцитів і прискорена ШОЕ.
В якості додаткових досліджень проводять біопсію і ультразвукове дослідження нирок та ниркових судин.
Лікування
Лікування цієї патології рекомендується проводити в лікарні, оскільки людині прописано постільний режим і дотримання правильного харчування. Паралельно хворому прописують вживання медикаментозних препаратів.
Лікарські препарати
Мета медикаментозної терапії полягає в тому, щоб нейтралізувати інфекцію і привести в норму реакції імунної системи.
Щоб полегшити стан хворого, йому прописують такі групи медикаментозних засобів:
- антибактеріальні препарати,
- імуностимулятори,
- гіпотензивні засоби,
- нестероїдні протизапальні засоби.
Серед найбільш ефективних антибіотиків виділяють Ампіокс, Еритроміцин, Пеніцилін.
Щоб підтримати імунну систему, призначають Преднізолон, Циклофосфамід та Імураном. Препарати застосовуються у вигляді крапельниць.
Коли виявлено запалення в ниркових клубочках, прописують нестероїдні протизапальні засоби з ефектом знеболювання, в число яких входить Вольтарен.
Після медикаментозної терапії людина ще протягом 2 років перебуває на обліку у нефролога.
Дієта і правила харчування
Для зниження негативних проявів гломерулонефриту і поліпшення загального стану хворого лікарі прописують особливу дієту.
Суть дієти полягає в дотриманні наступних правил:
- відмова від солі,
- зниження кількості їжі, яка містить багато білків (ця дія сприятиме зниження в організмі рівня білка, нормалізує вироблення креатиніну, сприятиме виведенню рідини, зменшиться набряклість),
- рекомендується вживати гіпоалергенну їжу, це посприяє зниженню капілярної реактивності нирок,
- користь принесуть продукти, що містять калій і клітковину.
Засоби народної медицини
В нинішній час великою популярністю користується лікування за допомогою народних рецептів. Терапія травами при боротьбі з гломерулонефритом дуже корисна з точки зору профілактики, але процес лікування досить тривалий і має здійснюватися в комплексі з іншими методами терапії.
Лікування захворювання за допомогою трав вважається ефективним у період ремісії патології. Завдяки травам знижується запалення, поліпшується виділення сечі, стабілізуються мембрани. Крім того, ці трави виступають в ролі антикоагулянтів.
Для позбавлення від хворобливих відчуттів, що виникають при клубочковом нефриті, застосовують ниркові трави, їх збори і настої.
Особливою популярністю користуються такі рослини:
- плоди шипшини,
- листя лісової суниці,
- мучниця,
- листя берези,
- хміль,
- насіння льону,
- листя чорної смородини.
Досить ефективними для терапії гломерулонефриту вважаються кукурудзяні рильця. Для приготування корисного настою необхідно з’єднати по чайній ложці дрібно порізаних кукурудзяних рилець і хвостиків вишневих ягід, все заливається 400 мл окропу. Напій проціджують і вживають по 100 мл 4 рази на добу. Протипоказано використовувати на наступний день вчорашній напій.
Крім того, можна приготувати ще одне корисне засіб. Для цього потрібно взяти 10 грам суничних та кропив’яних листя, 20 грамів березових листя та 50 г насіння льону. Усі ці компоненти заварюються. Відвар слід пити по 400 мл у день, напій випивається до прийому їжі.
Народні засоби, на відміну від медикаментів, не завдає абсолютно ніякої шкоди здоров’ю (винятком є ситуації, коли у людини є алергія на який-небудь з компонентів настою або відвару), але і повністю позбавити від патології вони не в змозі.
Ускладнення
Гострий перебіг захворювання може спровокувати виникнення таких негативних наслідків:
- проблеми з функціонуванням серця і нирок,
- пізній токсикоз, що супроводжується судомами, або прееклампсія,
- крововилив, ГПМК,
- погіршення зорової функції,
- розвиток хронічного перебігу патології.
Ризик переходу гострої форми клубочкового нефриту в хронічну підвищується при наявності дисплазії нирки гіпопластичного типу, при якій формування тканин органу відстає від віку людини.
Хронічне протікання патології при недостатньо хороше лікування може викликати формування вдруге-зморщеної нирки.
Профілактика
Для того щоб попередити розвиток гломерулонефриту, рекомендується дотримуватися таких правил:
- повноцінна терапія стрептококових інфекцій, видалення хронічних вогнищ,
- необхідно знизити ймовірність переїдання і тим самим запобігти набір зайвої маси,
- потрібно контролювати рівень глюкози в крові,
- необхідна рухова активність,
- потрібно знизити кількість споживаної солі, тільки дотримання цієї рекомендації дозволить уникнути утворення набряків,
- утримання від вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин та тютюнопаління.
Крім того, важливими профілактичними заходами є регулярні обстеження у лікарів. Тільки при своєчасному початку лікування прогноз перебігу захворювання є сприятливим. Прислухаючись до всіх показаннями лікаря, можна в короткі терміни позбавитися від патології, головне, не затягувати з цим.
Постановка діагнозу та підбір відповідної схеми лікування може здійснюватися тільки після попередньої здачі аналізів і візуального огляду.