Агрус займає на дачі одне з почесних місць, завдяки високій врожайності, вмісту великої кількості вітамінів, володіння потужними цілющими властивостями, що найбільш вираженими з яких є профілактичний ефект серцево-судинних захворювань та виведення з організму важких металів, а також шкідливого холестерину. Тому знання і навички по розмноження цієї культури дуже важливі для любителів-садівників. До того ж, ці нескладні процедури.
Зміст
- 1. В чому особливості розмноження відводками?
- 1.1. Горизонтальні відводи
- 1.2. Дугастими відводи
- 1.3. Вертикальні відводи
- 2. Розведення агрусу живцями
- 2.1. Зелене живцювання
- 2.2. Розмноження здерев’янілими гілками
- 2.3. Розведення комбінованими живцями
1 У чому особливості розмноження відводками?
Способів розмноження аґрусу, як і більшості ягідних чагарників, багато. Деякі з них (поділ материнського куща, насіння, щеплення, багаторічні гілки) вимагають спеціальних знань і професійних навичок, а ось отримати нові саджанці відводками або живцюванням цілком доступне і для любителів.
Найпростіший і найпопулярніший у дачників спосіб отримання посадкового матеріалу – використання відсадків від материнського куща. Цей вид розведення культури передбачає ще три методу відведення молодих пагонів від основного чагарнику:
- дугою;
- по горизонталі;
- вгору по вертикалі.
Кожен з них має свої особливості, плюси і мінуси. Застосовувати їх краще всього навесні, в березні, коли бруньки ще не розпустилися.
Рекомендуємо
- Аґрус на зиму – незвичайні способи і рецепти заготовок
- Коли і як краще пересаджувати малину?
- Розмноження липи живцями – заготівля садивного матеріалу з осені
1.1 Горизонтальні відводи
Цей спосіб використовується для молодих 3-4-річних кущів. Однорічні прикореневі паростки укладаються в заздалегідь підготовлені борозни глибиною 10 см, щільно притискаються до землі декількома металевими або дерев’яними шпильками. Верхівки гілок слід прищипнути, це прискорить їх укорінення, грунтом спочатку можна не присипати – це робиться (причому хорошої родючим грунтом або перегноєм), коли на відводки відросте пагони сантиметрів на 5. Після того як вони досягнуть висоти 15 см, їх необхідно обгорнути, залишивши незакритою тільки верхівку.
Влітку навколо відростків періодично проводиться розпушування, до них подгребается грунт, вносяться мінеральні або органічні добрива. У посушливий час потрібен полив. Якщо вони ростуть швидко, то в червні варто прищипнути верхівки, тоді вони стануть розгалужуватися. Восени, коли листя почнуть опадати, відводки відрізаються від материнського куща, розрізаються між паростками і готові саджанці висаджуються на заздалегідь підготовлені місця. Перевага цього способу розмноження в тому, що від однієї “матері” можна отримати одразу більше десятка “дитинчат”.
1.2 Дугастими відводи
Цей метод аналогічний попередньому. Відрізняється він тим, що відвід пришпилюється тільки в одному місці посередині гілки і відразу ж присипається землею. Прищипленная верхівка по дузі загинається вгору і прив’язується до кілочка. Прикопка засипається перегноєм і підгортається.
Літній догляд за паростком також складається з поливу за необхідності, підживлення, розпушування і підгортання. До осені відводок вкорениться, вийде тільки один, але більш потужний, ніж при горизонтальній прикопке, здатний до раннього плодоношення саджанець. Залишається тільки відсікти його від материнського стовбура і пересадити на нове місце.
1.3 Вертикальні відводи
Так розмножуються тільки старі кущі. У березні всі вікові гілки на них обрізаються під корінь, а молоді – на дві третини. Це викличе інтенсивний ріст нових пагонів, які, після досягнення ними висоти 15 см, потрібно до половини, включаючи і простір між ними, засипати родючою землею.
Влітку їх необхідно продовжувати підгортати, підгодовувати, поливати, в червні прищипнути, щоб вони ветвились. Восени готові саджанці відкопують, відокремлюють від основного кореня і висаджують на відведену ділянку.
2 Розведення агрусу живцями
Розмноження аґрусу таким способом більш клопітка заняття, але при відсутності можливості зробити відводки і при наявності великого бажання мати цю корисну культуру він може стати доступним і початківцям садівникам. Особливістю цього методу є те, що важливий не тільки вибір часу для живцювання, але й знання властивостей сортів рослини до укорінення. В залежності від сорту ягідного куща, для живцювання використовуються як зелені, так і здерев’янілі гілки. Застосовується також і комбінований варіант.
2.1 Зелене живцювання
Зелені гілки поточного року приросту відсікаються в період зупинки їхнього розвитку, з кінця червня до середини липня. Потім з них нарізують живці довжиною 8-12 див. Незалежно від сорту брати потрібно верхні частини відростків, так як вони краще вкорінюються. Проводять цю операцію рано вранці, пізно ввечері або в похмурий день, коли в кронах міститься більше соку.
Підготовлені живці для поліпшення їх вкорінення протягом доби витримують нижньою частиною в розчині підсилювача зростання і потім висаджують в субстрат, заглибивши на 2 див. Склад грунту готується змішанням піску, торфу або компосту в рівних пропорціях.
Так як для кращого вкорінення відрізків необхідно протягом 10 днів витримати оптимальні умови температури – близько +27 °C і вологості – 90%, то розсадник виготовляється у вигляді невеликої теплички. Це може бути звичайний пластиковий ящик для транспортування овочів з натягнутою на дужки плівкою. На його дно спочатку насипається родючий грунт шаром в 10 см, а потім субстрат. Виставляється він (після висадження) в затінене місце, в ньому періодично підвищують вологість за допомогою розпилювача.
Після появи коренів на живцях днем плівку відкривають і закривають тільки на ніч. До настання морозів саджанці не встигають достатньо розвинутися, щоб пережити холод, тому постає завдання щодо збереження паростків в зимовий період. Підвал і льох не підходять через велику ймовірність грибкових захворювань. Найкраще сухе, неопалюване приміщення. Навесні вкорінені паростки висаджуються на дорощування в горщики, а до осені вони будуть вже готові до посадки на постійне місце.
2.2 Розмноження здерев’янілими гілками
Для розмноження здерев’янілими живцями підходять тільки деякі сорти американського агрусу і їх гібриди, для всіх же інших метод малоефективний. Для живцювання береться тільки верхня частина прикореневих або обростаючих гілок. Вони нарізаються в жовтні місяці довжиною до 20 см і взимку зберігаються в холодильниках або спеціально обладнаних льодовиках.
У травні їх висаджують у пухкий грунт, заглиблюючи так, щоб на поверхні залишалися 1-2 бруньки, перед цим вони витримуються не менше доби в розчині, стимулююче зростання. Грунт навколо мульчується тирсою або торфом. Влітку саджанці кілька раз підживлюють і поливають у міру необхідності, через рік з них може вийти посадковий матеріал, готовий для пересадки на постійне місце.
2.3 Розведення комбінованими живцями
Цей спосіб в якійсь мірі поєднує два попередніх, оскільки зелений пагін обрізається з частиною одревесневшей гілки довжиною до 4 див. Його перевага полягає в тому, що таким методом можна розмножити більшість сортів аґрусу.
Особливістю комбінованого живцювання є те, що проводити його необхідно в кінці травня, коли зелені прирости будуть вже не менше 5 див. Заготовляються вони наступними формами: “п’ятою”, коли втеча просто виламується зі старої гілки і злам утворює своєрідну п’яту; “костыльком” – молодий паросток відрізається з частиною здерев’янілого, при цьому зріз робиться за коричневого приросту минулого року; “підставкою”, коли гілка стрижеться з двох сторін від відростка, розташованого перпендикулярно до неї.
Після живці відразу ж потрібно посадити в пухку зволожений грунт, заглиблюючи шматочок старої гілки на 3-4 см, полити і замульчувати. При гарному догляді через два тижні на них можуть з’явитися корені, а до осені саджанець буде готовий до пересадки. Щоб бути впевненим у якості посадкового матеріалу, його сортності, розмножувати улюблене рослину необхідно своїми руками. Тим більше що при дотриманні певних агротехнічних прийомів зробити це зовсім нескладно.