Формування характеру людини
Характер не можна назвати застиглим утворенням, його формування відбувається протягом усього життєвого шляху людини. А це означає, що в будь-який момент кожен з нас може кинути виклик обставинам і змінитися. Головне не ховати своє безсилля за фразою “Такий вже в мене характер”.
Варто відзначити, що формування характеру людини характеризується рядом певних умов і особливостей на різних вікових етапах. Більш детально ми на них зупинимося трохи пізніше.
Умови формування характеру
Головною умовою розвитку і формування характеру людини є, звичайно ж, соціальне середовище. Простими словами всі ті люди, які оточують людину в процесі її дорослішання і не тільки. Говорити про чіткі межі цього процесу не доводиться, тому що характер «наповнюється» різними рисами протягом усього життя.
При цьому психологи схильні говорити про те, що найбільш інтенсивним процес формування характеру стає в проміжку від 2 до 10 років. Саме в цей період дитина активно включається в соціальні відносини через спілкування, групові ігри і навчання. У цьому віці слова, вчинки, поведінка дорослих і однолітків максимально впливають на дітей.
Ще однією важливою умовою формування характеру є фізіологічні передумови. Важко посперечатися з тим, що особливості функціонування головного мозку (процеси гальмування і збудження, ступінь їх рухливості) зумовлюють відмінності в реакціях людини на певний вплив, який надходить із зовнішнього середовища.
Ні для кого не секрет, що фізіологією обумовлений наш темперамент. Він у свою чергу може або сприяти, або перешкоджати розвитку тих чи інших рис характеру.
Фактори, що впливають на формування характеру людини в різному віці
Перші роки життя дитини пов’язані з формуванням таких базових рис характеру як довіра до оточуючих, відкритість у спілкуванні, доброта (або протилежні їм риси). Основним фактором, що впливає на формування характеру на даному етапі, є батьки. Їхнє ставлення в цей час грає ключову роль у формуванні почуття безпеки, з якого здебільшого і виростають вищеперелічені риси. Їх закріплення в характері також відбувається за участю батьків за допомогою застосування ними заохочень і покарань, які регулярно відчуває на собі дитина.
Перші роки навчання в школі можуть або закріпити базові риси характеру, сформовані в сім’ї, або зруйнувати. На даному етапі дитина стає членом групи, що сприяє формуванню та розвитку 
комунікативних і ділових рис. Серед них товариськість, працьовитість, акуратність та інші.
Проміжок від 7 до 15 років характеризується становленням таких рис характеру, які визначають відносини з людьми. В цей же час починає оформлятися емоційно-вольова сфера.
Приблизно до 15-17-ти років людина набуває високу характерологичну стійкість, яка може зберігатися довгі роки. Однак характер людини на цьому не консервується. Саме життя і її умови вносять до нього зміни.
До 20-ти років відбувається формування світогляду та морального образу індивіда, які можуть «запустити» механізм самовиховання. Його чітке усвідомлення і відповідна сила мотивації не змусять чекати результатів. Так, наприклад, юнак, який в майбутньому бачить себе льотчиком, навряд чи стане зловживати алкоголем і легковажно курити.
Родина, побут, близькі взаємини з протилежною статтю, коло знайомих, специфіка професійних занять безпосереднім чином впливають на мотиви, погляди, установки і цілі особистості, формуючи тим самим її характер. Також величезний вплив на нього робить зовнішній інформаційний фон, який створюють ЗМІ, кіно, художня література, суспільна ідеологія та ін.
Характерологічна динаміка 22-30-річного віку пов’язана з ослабленням дитячих рис (таких як загальна імпульсивність, підлітковий максималізм, вразливість і примхливість), і зміцненням раціональних рис (таких як витримка, розсудливість і відповідальність).
Після 30-ти років вірогідність характерологічних змін знижується. Не виключаються ті з них, які пов’язані з реалізацією життєвих перспектив і планів. На даному етапі можуть бути закріплені такі риси характеру як цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, прагнення до розвитку і навчанню.
На думку професора Р. Немова вік 50-ти років – це рубіж, на якому зустрічаються минуле і майбутнє. Людина прощається зі своїми фантазіями і мріями, вибирає орієнтуватися на поточні обставини, чим і обмежує себе. Проходить ще деякий час і «мрії про минуле» відвойовують своє місце в житті людини. Також на перше місце виходить турбота про своє здоров’я і здоров’я близьких людей. Починається фаза розміреного, неквапливого і умиротвореного життя.
Формування характеру. Психологія
Якщо узагальнити всю наведену інформацію, то можна сказати, що формування характеру в психології представляє собою процес «відточування» його граней, який не припиняється протягом усього життя. І якщо на ранніх етапах характер людини «шліфує» саме життя, то з віком ініціатива переходить до рук особистості. А це означає, що якщо нас не влаштовує якась із його граней, то саме вона може стати точкою нашого зростання.