Карієсогенні бактерії, які містяться в зубному камені і нальоті, виділяють молочну кислоту, під дією якої починається демінералізації емалі (зниження концентрації кальцію). Цей процес називається початковим карієсом або першою стадією каріозної хвороби. Із статті можна більш детально дізнатися про різних проявах початкового карієсу, який нерідко протікає без виражених симптомів, та ознайомитися з його клінічною картиною. Дізнайтеся, що являє собою діагностика початкового карієсу. В процесі проведення диференціальної діагностики фахівець повинен переконатися, що наявність білих плям на зубах не виступають ознаками надлишку в організмі фтору.
Основні моменти, коли можна почекати з лікуванням – початковий карієс є оборотним процесом, а значить, емаль може відновитися.
І найголовніше – як лікувати початкову стадію карієсу та які профілактичні заходи необхідно вживати, щоб не допустити його появи. Уважне ставлення до здоров’я і турбота про себе допоможе попередити захворювання.
Про здорових і білосніжних зубах мріють всі люди, особливо жінки. Однак далеко не всі добре за ними доглядають: погано дотримуються гігієни ротової порожнини, неправильно харчуються. В результаті на зубах і їх проміжках залишається м’який наліт, де починають розмножуватися хвороботворні мікроорганізми. Крім того, наліт і містить мінеральні солі, тому поступово ущільнюється, в результаті чого утворюється зубний камінь. Дуже часто це можна спостерігати в пришийкових ділянках зуба, оскільки шар емалі тут найбільш тонкий. Карієсогенні бактерії, що містяться в зубному нальоті і камені в процесі своєї життєдіяльності виділяють молочну кислоту, вплив якої призводить до демінералізації емалі — зниження концентрації кальцію в її складі. Це і є початковий карієс, або перша стадія каріозної хвороби.
Як проявляється початковий карієс?
Початкова стадія карієсу протікає без явно вираженої симптоматики. Зуб на вигляд здається цілком здоровим, не особливо чутливий до різного роду подразників, больові відчуття відсутні. Проте на ділянці, де почалася демінералізація емалі, з’являється світлий мелоподобное або пігментовані плями. Сама емаль втрачає блиск, стає трохи рихлою.
Якщо на даному етапі не здійснити лікування, пляма стане збільшуватися в розмірах і темніти, оскільки в зубну емаль почнуть просочуватися фарбувальні речовини (з тютюну, їжі, чаю або кава). Поступово каріозна хвороба стане розвиватися далі, перейде на іншу стадію, і без бормашини і пломбування буде не обійтися.
Клінічна картина
Можливі ознаки початкової стадії карієсу:
- відчуття оскоми
- відсутність реакції ураженого зуба на вплив подразників (кисле, холодне, солодке)
- виявлене при огляді зміна нормального відтінку емалі на обмеженій ділянці на матовий, білий, світло-коричневий, темно-коричневий колір (прояв демінералізації емалі).
- втрата на обмеженій ділянці блиску емалі (як правило, поруч з яснами у шийки зуба.
Діагностика початкового карієсу
Початковий карієс найчастіше діагностують у осіб зі зниженим імунітетом, або людей, тільки що позбавилися від серйозної недуги, оскільки в ослабленому організмі процес руйнування (демінералізації) зубної емалі йде активніше. Саме тому після важких хвороб лікарі радять звернутися до стоматолога, щоб запобігти розвитку карієсу.
Інструментальний огляд в стоматологічній клініці допоможе діагностувати початковий карієс. На перших етапах досить важко самостійно візуалізувати потемніння або втрату блиску емалі.
Щоб підтвердити діагноз, лікар наносить на зуб 2%-ний розчин метиленового синього. У місцях поразки він забарвлюється. Далі доктор зондує уражену поверхню. Дискомфорту або болю людина при цьому зазвичай не відчуває. Плями, що утворилися в проміжках зубів, виявити майже неможливо: наявність карієсу підтвердиться лише при появі ураженої порожнини.
На замітку.
При проведенні диференціальної діагностики стоматолог зобов’язаний переконатися, що наявність білих плям на зубах не виступає ознакою ендемічного флюорозу. Флюороз може бути пов’язаний з надлишком в організмі пацієнта фтору. Флюорозні плями множинні, а каріозні – поодинокі. Їх розташування симетрично на однойменних зубах правої і лівої сторін.
Початковий карієс локалізується найчастіше на аппроксимальных поверхнях зубних коронок, в зоні фісур і шийок. При цьому захворювання зустрічається у пацієнтів, які схильні до карієсу і мають інші ознаки. У той час як флюорозні плями утворюються на різцях і іклах. Ці зуби – найбільш стійкі до каріозної хвороби.
Лікарі повинні враховувати ендемічного району за хвороби. Таким чином, у районах з високим вмістом у питній воді фтору нерідко можна зустріти ендемічний флюороз. Це послужить відповідної підказкою для стоматолога. Більше 90 % районів Росії володіють низьким рівнем вмісту фтору у воді. Так, досить звернути увагу на медичну карту пацієнта, який володіє численними плямами на зубах (не приїжджий чи він).
При підозрі на флюороз діагностувати його можна за допомогою проведення спеціальної перевірки. Розчин барвника прокрас тільки каріозні ділянки.
В яких випадках не квапляться з лікуванням
Початкова стадія карієсу – це оборотний процес. Таким чином, є ймовірність того, що уражену ділянку емалі повністю відновить свої нормальні якості. Нерідко можна спостерігати зупинку карієсу, як при початковій каріозної хвороби, так і при поверхневому карієсі. Размягчившийся ділянку твердої зубної тканини здатний знову мінералізовуватись (затвердіти).
Показання до терапії не встановлюються діагностикою каріозної плями. Підстави до місцевого втручанню стадія плями може дати лише в одному випадку. Уражені карієсом емаль повинна бути розм’якшеною і не проявляти ніяких тенденцій до твердіння при динамічному спостереженні. Каріозна пляма може не витерпіти ніяких змін на протязі довгих років. Його колір так і залишиться пігментованим або молочного відтінку.
Пломбувати зуб на початковій стадії карієсу через пігментацію емалі не стануть. Зонд повинен виявити розм’якшену тканину і порожнинне утворення. Подібна пігментація може стати свідченням зупинки каріозного процесу емалі. Клінічні дослідження надають безліч фактів, які підтверджують високий рівень стійкості до карієсу більшості пігментованих плям. Розповсюджується по зубної емалі пігментація буде лише на поверхні. Вона в рідких випадках досягає дентину.
Видалення або пломбування таких ділянок не потрібно. Вони потребують поліровці і обробці фторосодержащими препаратами або азотнокислим сріблом.