Рослина відноситься до сімейства Пасльонових, багато видів яких були окультурені. В домашніх умовах розводять кілька популярних сортів. Паслін – світлолюбна культура, якій підходить звичайний середньорічний температурний режим. У період вегетації потребує рясного поливу, взимку знаходиться в стані спокою. Любить щоденні обприскування і підвищену вологість. Пересідає доросле рослина раз на рік. Розмножується живцями і насінням. Через порушення правил догляду квітка можуть вразити хвороби і шкідники. Необхідно регулярно оглядати кущ, щоб вчасно виявити проблеми зі здоров’ям і вжити заходів по боротьбі та лікування.
Зміст
- 1. Опис та види рослини
- 2. Створення оптимальних умов для утримання
- 3. Основні правила догляду
- 4. Методи розмноження
- 5. Хвороби та шкідники – способи боротьби
1 Опис і види рослини
Паслін латинською називається “солянум”. У природі налічується до 1500 його видів. В основному це вічнозелені чагарники, батьківщина яких тропіки та субтропіки. Але найчастіше їх можна зустріти в Південній Америці. В більшості вони багаторічні, але бувають і однорічні екземпляри.
Сімейство пасльонових настільки різноманітно, що серед них є трави, кучеряві ліани, чагарники і дерева. Стебла можуть бути прямостоячими або сланкими. Форма листя різна, але залежить від сорту буває простою або перисто-розсіченою.
В основному користуються популярністю карликові види, що виростають у висоту не більше 30 см. Паслін відрізняє насичена зелене листя і яскравість ягід. За декоративні якості у народі його називають зимовою вишнею. За рослиною легко доглядати, деякі сорти в дикій природі навіть є бур’янами і швидко пристосовуються до зовнішніх умов.
Цвіте в різний час року в залежності від сорту. Квіти пасльону можуть бути білими, жовтими, рожевими чи фіолетовими. Вони зібрані в мітелки, щитки або кисті. З них утворюються плоди з насінням всередині. Спочатку ягоди діаметром 1-1,5 см зелені, потім поступово стають червоними або оранжевими. Вони ефектно виглядають на темно-зеленому тлі. Щоб плоди довше трималися на ягідних кущах, горщик ставлять в прохолодне приміщення.
Ягоди пасльону є отруйними і можуть викликати сильне кишковий розлад. Тому при вирощуванні в декоративних цілях рослину необхідно тримати подалі від маленьких дітей і тварин.
Види пасльону кімнатного представлені в таблиці.
Рекомендуємо
- Чому жовтіють зав’язі огірків у теплицях і відкритому грунті – хвороби та їх лікування
- Кипарисовик кімнатний – правила догляду за рослиною хвойним
- Кімнатний квітка калатея – види і правила догляду за рослиною
2 Створення оптимальних умов для утримання
Рослина любить сонце, але воліє розсіяне світло. Якщо його помістити в тінь, воно втрачає декоративність, витягується, припиняє цвісти. В осінньо-зимовий період горщики ставлять на південні вікна. З середини весни квіти захищають від прямого сонячного світла. На літній сезон вазони краще винести на веранду або балкон.
Щоб квітка себе добре відчував влітку, необхідна кімнатна температура. Спека йому не подобається. Дуже корисні перепади температур вдень і вночі. Взимку бажано підтримувати +12-15 градусів. Якщо в приміщенні прохолодно, плоди тримаються на кущі довше.
Поливають кущі регулярно і рясно під час вегетаційного періоду і плодоношення. Взимку помірне зволоження. Не можна різко скорочувати полив. Чим нижче температура в кімнаті, тим меншою вологи потребує рослина. При цьому необхідно стежити, щоб не пересихав земляний ком.
Час від часу корисно обприскувати теплою водою з пульверизатора або влаштовувати освіжаючий душ. Можна організувати зволоження, налив рідина в піддон з керамзитом або галькою. Не можна ставити горщики біля опалювальних приладів. Вологість повітря не повинна опускатися нижче 60%.
Під час цвітіння і плодоношення рослина потребує посиленого живлення. Двічі на місяць у весняно-літній період паслін підгодовують комплексними добривами для квітучих культур, підійдуть підживлення, призначені для томатів. У зимовий сезон можна не удобрювати. Або раз на місяць давати дозу в два рази менше, ніж для вегетаційного періоду.
3 Основні правила догляду
Рослина добре переносить формування куща, яке проводять після плодоношення. Спочатку обрізають верхівку основного стовбура, щоб стимулювати ріст бічних пагонів. Потім їх прищипують верхівки. Гілки вкорочують на третину довжини. Завдяки цій процедурі чагарнику зберігають декоративний вигляд. До кінця зими у пасльону жовтіє та опадає листя. Обрізка дозволяє поліпшити його стан.
Пересадку дорослої рослини виконують кожен рік. Процедуру проводять ранньою весною до початку періоду вегетації — після того, як обріжуть кущ. Ґрунт повинна бути пухкої, щоб добре проникав повітря. Квітка не вибагливий до грунту, але воліє глинисті або лужні суглинкові ґрунти.
Субстрат можна купити в магазині для квітучих рослин або приготувати самостійно. Для цього змішують з однієї частини дернової землі, перегною і піску з двома частинами торфу. Або використовувати парниковий або садовий ґрунт з додаванням золи, піску, тирси або перегною.
На дні горщика обов’язково влаштовують дренажний шар з керамзиту або іншого матеріалу товщиною 3 см, щоб не застоювалася зайва волога. Потім на третину заповнюють субстратом. Біля куща вкорочують коріння і пересаджують у новий грунт. Після посадки поливають. Добрива вносять через два тижні. Так як паслін не є довгожителем, багато квітникарі вважають за краще не чіпати чагарник, а вкорінювати живці.
4 Методи розмноження
Кімнатна рослина розмножують двома способами:
Насінний метод простіше. Природний посів відбувається після дозрівання плодів. Ягоди падають, розбиваються, і насіння потрапляють у грунт самі, якщо дозволяє ширина горщика. Коли сіянці підростуть, їх викопують і пересаджують в окремі ємності.
Посівний матеріал можна зберегти, а навесні висадити в широкий контейнер. Їх не закопують глибоко в грунт, лише розкладають по поверхні і злегка присипають піском. Посів накривають плівкою або склом і поміщають в кімнату з температурою +20-22 градусів для пророщування. Сходи з’являються через 14 днів. По мірі зростання саджанці два рази пікірують.
Другий спосіб – живцями, застосовують навесні і влітку після обрізання куща. Гілки не викидають. Вибирають самі міцні і здорові і укорінюють їх. У цей час у живців добре відростає коріння. В якості субстрату використовують суміш, що складається в рівних частках з піску і торфу. Можна взяти тільки пісок або вермикуліт.
Для вкорінення беруть пагони з 2-3 листочками. Ємності з живцями для створення парникового ефекту накривають плівкою. Під час процесу саджанці кілька разів підрізають, щоб кущ вийшов більш зеленим. Пересаджують молоді рослини з розвиненою кореневою системою в грунтосуміш з дернової, перегнійної землі і піску в співвідношенні 1:2:1. На дні обов’язково роблять дренажний шар.
5 Хвороби і шкідники – способи боротьби
В сухому і жаркому приміщенні квітка вражає павутинний кліщ, білокрилка, помаранчева попелиця. Борються з ними шляхом регулярних обприскувань. Уражені шкідником місця обробляють акарицидными засобами. Часто шкідливих комах виявляють, переносячи вазони з вулиці в будинок. На них поселяється помаранчева попелиця. Для профілактики кущі обприскують інсектицидами. Якщо їх немає, можна використати міцний мильний розчин.
Ознаками поразки білокрилкою є жовті скорчені листочки, починають жовтіти. На нижній стороні листя з’являються зелені личинки, які харчуються соком квітки. Якщо торкнутися куща, з’являється велика кількість маленьких мошок. У боротьбі з білокрилка спочатку видаляють і знищують уражені листя. Далі рослина обробляють спеціальними інсектицидними препаратами. Процедуру обприскування проводять три рази в день.
Якщо рослина відцвіла, а ягід на ньому не утворюється, причина може бути в недостатньому запиленні. На свіжому повітрі квіти запилюються під подихом вітерця. У кімнатних умовах слід організувати штучне запилення. Для цього можна взяти м’яку пензлик і з її допомогою переносити пилок з однієї квітки на іншій.
Головна причина опадання листя – висока температура і підвищена вологість повітря. Слід відрегулювати ці параметри, і рослина буде відчувати себе добре.