Жимолость — чагарник, що вирощується як декоративна або садове плодоносна рослина. Невибагливий і морозостійкий кущ не завжди виглядає презентабельно і дає рясний урожай ягід. Виною всьому незнання садівника ботанічних особливостей і принципів вирощування цієї культури. Пересадка і основний догляд за жимолостю припадає на осінь, коли вона входить у стан спокою. А своєчасне внесення добрив, обрізка, помірний полив і укриття на зиму забезпечать їй здоровий зріст і хорошу врожайність.
Зміст
- 1. Ботанічні особливості чагарника
- 2. Осіння агротехніка
- 2.1. Обрізка — омолодження кущів
- 2.2. Пересадка — поліпшення умов проживання
- 2.3. Внесення добрив
- 2.4. Підготовка до зими і укриття від шкідників
1 Ботанічні особливості чагарника
Жимолость (Lonicera) — декоративна рослина з сімейства Жимолостевих. Пагони утворюють прямостояче, повзучий або в’юнкий чагарник. Ця культура квітне ароматними, оригінальними квітами. Жимолость звичайна плодоносить отруйними плодами, які в народі називають «вовчі ягоди». Але деякі види дають урожай з цілющих їстівних солодких плодів блакитного або синього кольору.
Щоб отримати хороший врожай, необхідно забезпечити перехресне запилення культури. Для цього на ділянці висаджують не менше трьох різних сортів жимолості.
Лонисера — рослина холодостійка. Вона добре приживається в різних кліматичних зонах, переносить суворі російські зими. Вона не вибаглива у догляді, але має відмінну специфіку вирощування.
Основні прийоми агротехніки для жимолості здійснюються восени. Її період вегетації починається і закінчується раніше, ніж у інших садових культур. Плоди дозрівають ближче до кінця травня, а в липні рослина засинає. Підготовку до зими доцільно починати на початку вересня.
Рекомендуємо
- Правильна посадка часнику восени як запорука гарного врожаю
- Підживлення дерев і кущів восени – гарантія гарного врожаю
- Обрізка жимолості восени – цілі, способи і схеми
2 Осіння агротехніка
Догляд за культурою здійснюється стандартними процедурами. Після завершення плодоношення чагарник помірно поливають і прибирають з ділянки бур’янисту траву, опале листя та гілля. Обкопувати лонисеру не можна, її коріння розташовуються дуже близько до поверхні землі.
Восени кущі жимолості необхідно обрізати, підгодовувати і вкривати на зиму.
2.1 Обрізка — омолодження кущів
Жимолость пробуджується на початку весни. Щоб не пошкодити нирки, досвідчені садівники рекомендують проводити обрізку восени, не раніше листопада. З куща видаляють старі, засохлі гілки і проріджують поросль, щоб омолодити і надати гарний вигляд рослині, збільшити врожайність наступного сезону, поліпшити смак і корисні властивості ягід.
Перші п’ять років життєвого циклу чагарник не можна обстригати. Ця маніпуляція може уповільнити його зростання. Обрізки потребує рослина на 6-7 рік після посадки. Стовбури старої жимолості (віком 20-25 років ) омолоджують радикально, залишаючи від стебел пні заввишки 30-40 см.
Видалення з куща зайвих гілок проводиться таким чином:
2.2 Пересадка — поліпшення умов проживання
Пересадку жимолості на нову ділянку проводять восени, у другій половині вересня. Для цього визначають посадочне місце: сонячне або злегка затінене, з легкої і слабокислою грунтом (у важкий грунт додають пісок і дернову складову).
Покроково процедура переміщення зрілого куща проводиться так:
Важливо знати, що після пересадки лонисеру можна обрізати — це негативно вплине на її ріст і розвиток. А ось на рясний полив з радістю відгукнеться.
2.3 Внесення добрив
Підгодівля для жимолості після закінчення вегетативного періоду дуже важлива. Вона допоможе сприятливо перенести зиму і значно зміцнить чагарник до наступного року.
Добре підгодовувати рослина добривами з фосфором і калієм. Препарати з вмістом азоту не використовують восени для збагачення грунту, вони провокують пробудження нирок.
Органічні добрива у вигляді компосту радять вносити 1 раз в 3 роки. Ягідна культура добре відгукується на підгодівлю коров’ячим або пташиним послідом і золою. На зиму грунт навколо куща мульчують тирсою, сухим листям або торфом.
2.4 Підготовка до зими і укриття від шкідників
Жимолость витримує до 50 градусів морозу. Але деякі селекційні сорти, переважно кучеряве форми, можуть вимерзнути в умовах суворої зими. Тому в кінці осені пагони пов’язують разом і нахиляють до землі, а від ліан прибирають опору. Пригнуті кущі накривають хвойними гілками.
Взимку гризуни люблять об’їдати кору зі стовбурів лонисеры, а птахи викльовують нирки. Щоб захистити рослину від нападу тварин-шкідників, її ховають під сітку або мішок.
Ця ягідна культура — довгожитель. Якщо їй забезпечити належний догляд і дотримуватися рекомендації по вирощуванню, цикл життя і плодоношення куща може тривати 40-50 років.