Зенненхунд – це загальна назва 4 триколірних псів: бернського, великого швейцарського, энтлебухера і аппенцеллер. Кожен з них багатофункціональний. Собаки зарекомендували себе як ефективні пастухи, відмінні сторожа і вірні товариші.
Кожна з цих порід – дуже приваблива зовні. Шерсть цих собак яскрава і блискуча. Але, їх купують не з метою порадувати око, а через бажання завести відданого друга. Зенненхунд давно прославився вірністю. Пес вибирає одного господаря і все життя зберігає йому вірність.
Опис і особливості
Однією з найдавніших є порода зенненхунд. Вважається, що її предком була швейцарська гірська собака. Пес успадкував від попередниці витривалість і силу волі. Згідно другої версії, найближчий предок даної породи – тибетський мастиф. У будь-якому випадку, чиї гени не мали зенненхунд, сьогодні вони вважаються одними з найбільш ефективних пастуших тварин.
Випас худоби – далеко не єдина завдання, з яким чудово справляється триколірний красень. Він також може експлуатуватися людиною, як сторож і компаньйон. Батьківщина цих великих і красивих тварин – Швейцарія. Найбільш поширена їх різновид – Бернський зенненхунд. Він був виведений в цій країні, в місті Берні (звідси і назва породи).
Спочатку, люди використовували їх виключно як скотарів, однак, пізніше були помічені прекрасні фізичні та інтелектуальні таланти собак. В результаті, їм довірили наглядати за фермерськими господарствами, пасти корів та овець, а також перетягувати на візках важкий вантаж.
Завдяки хорошій витривалості і спостережливості, проблем з виконанням цих завдань у зенненхунд ніколи не виникало. Сьогодні ж вони являють собою зразок вірності й приязні.
Це основна причина, яка зумовлює широке їх поширення. У наші дні, ці собаки регулярно беруть участь у виставках, а деяких представників породи навіть знімають в кіно і комерційній рекламі.
Стандарт породи
Швейцарський пес-скотар відноситься до групи великих собак. Незалежно від різновиду породи, шерсть її представника густа. Це дозволяє тварині не боятися холоду, тобто, воно не потребує утеплення навіть взимку. Також у нього є підшерстя.
Зростання среднегабаритного колебля зенненхунда – близько 70 див. Самки трохи нижче, до 68-68 див. Важить пес не більше 50 кг. Якщо маса перевищує цю позначку, собака вважається повною і не допускається до участі у виставці.
Важко назвати такого пса кремезним, але, його статура досить масивне. Він добре складний. Сама виділяється частина тіла тварини – хвіст. Він довгий і дуже пухнастий. Трохи потовщений у підстави.
Голова має округлу форму. Опуклостей на ній немає. Щелепи щільно змикаються, тому слиновиділення у собаки не відбувається. На голові зенненхунда симетрично розташувалися великі коричневі очі. Вуха пса мають трикутну форму і висяче положення. Але, коли його увага активізується, вони можуть піднятися і стати рівно. Це не є відхиленням від стандарту.
Тулуб собак широке, прямокутне. Кінцівки – невеликі, але стійкі і сильні. Тепер про забарвленні. Відповідно до стандарту породи, її представники триколірні. На тілі є чорний, білий і рудий хутро.
Передня частина грудей собак, центр їх морди, а також кінчики хвоста і лап, світлі, а спина, хвіст і лапи – темні. На щоках і внутрішньої частини стегна є рудий відтінок. За стандартом породи, внизу кожної лапи є білий «браслет». Зенненхунд на фото завжди виглядає життєрадісним і привітним.
Характер
Вдача цієї тварини підкорив серце не однієї людини. Воно полюбилося людям не з-за запам’ятовується зовнішності, а завдяки відданості і дружелюбності. Собака зенненхунд, за своєю природою, зовсім не зла. Якщо щеня з посліду гарчить або цурається людини – його тут же вибраковують.
Злий і нетерпимий до людей пес-пастух – це патологія. Серед представників цієї породи навряд чи можна зустріти вороже налаштованих до людини. Її виводили виключно для допомоги, а не для захисту або нападу.
Цей пухнастий гігант взахваті від домочадців. Він воліє сидіти і лежати поруч з ними, не доставляючи ніяких незручностей. Зенненхунд в міру рухливий, трохи лінивий і завжди спокійний. Його «антонім» в світі собак – бультер’єр.
Ці породи дуже відрізняються. Навіть якщо ви будете тримати в будинку двох таких собак, можете бути впевнені, боєць-щуролов не заразить добродушного і спокійного зенненхунда своєю рухливістю і гиперэмоциональностью.
Не варто плутати! Дана порода не характеризується лінню і малорухомістю. Її представники так само, як і інші чотириногі, люблять активний відпочинок і тривалі прогулянки, однак, їм не властиво безпричинне прояв емоцій.
Навіть, якщо зенненхунд здається холодним і відстороненим, будьте впевнені, що його серце переповнене любов’ю до кожної живої істоти, спільно які проживають з ним в хаті. Господаря вибирає тільки 1 раз. Зазвичай, їм стає серйозна людина, що займає в сім’ї лідируюче положення.
Будь-яку групу людей домашній пес сприймає, як свою зграю. У ній він також визначає соціальні ролі кожної особини. Так як зенненхунда властива гордість, вони не завжди погодяться зайняти в групі останню нішу.
Саме тому, початківцям собаківникам ми не радимо купувати такого пса. Заслужити його повагу і довіру непросто. Але, якщо така живність вас полюбила, будьте впевнені, вона ніколи не зрадить.
Незважаючи на вірність, яку собака зберігає одній людині, вона добродушна і по відношенню до інших членів сім’ї. Любов до них вона виражає присутністю. Пес буде слідувати по будинку за кожною людиною, який погодиться погладити його.
Привітний він і по відношенню до незнайомців. Якщо ви чекаєте гостей, не варто побоюватися того, що тварина стане проявляти по відношенню до них агресію. В цьому є, швидше, недолік породи. Як сторож, її представник малоефективний.
Так, чужих людей він напевно облаем. Але, на цьому все. Заводчики зенненхунд знають, що ці собаки мало годяться для охоронної служби. Зловмисник може злякатися, хіба що, значних розмірів і гучне гавкання пса. Тварина, ні за яких обставин, не стане нападати на людину.
Порода відмінно підходить багатодітним сім’ям. По відношенню до малюків, її представники – терплячі й ніжні. Особливо сильно вони прив’язуються до новонародженим дітям. По інтернету гуляють зворушливі відеоролики, в яких красиві пухнасті зенненхунд обіймають і облизують маленьких дітей.
Це розумні тварини, які розуміють, що своїми сильними зубами вони здатні заподіяти людині біль. Однак, іноді, вступаючи в гру, вони можуть симулювати агресію і хапати зубами. Але, злого умислу в цьому точно немає.
Зенненхунд – одна з нечисленних собак, яка непогано ладнає з іншими вихованцями, включаючи кішок. З-за відсутності природного агресії, ці тварини обожнюють проводити час з песиками, птахами, гризунами та іншими представниками фауни.
Конкурувати з ними за любов власника не стануть, так само, як і ділити територію. Тим не менш, відомі випадки відсторонення зенненхунда від шкідливих котів, які не зацікавлені у спільних іграх.
Види
Порода ділиться на 4 окремих виду, 3 з яких мають швейцарське походження, і лише 1 – французьке. Розглянемо кожен окремо:
Важливо! Тварина вважається чистокровним, якщо на його тілі добре проглядаються 3 кольори: червоний, білий і чорний. Вони повинні бути контрастними.
Догляд та утримання
Якщо ви вирішите завести цуценя зенненхунда (бернського або великого швейцарського), то спочатку повинні визначити, чи будуть у нього належні умови для життя. Це великий пес, що потребує великої території. Навіть у двокімнатній квартирі йому буде тісно. Стало бути, купувати цю тварину потрібно тільки в тому випадку, якщо ви проживаєте в приватному будинку.
Тепер про звільнення. Господар великої собаки повинен щодня приділяти їй не менше 3-4 годин. У цей час слід не тільки грати з нею в ігри та займатися дресурою, але і доглядати за її хутром, зубами, вухами і кігтями.
У представників породи є підшерсток, зігріваючий їх у холодні пори року. Однак, його наявність може спровокувати перегрів в літню погоду. Тому, господарю зенненхунда рекомендується стежити за тим, щоб його вихованець проводив під сонцем обмежену кількість часу.
Ідеальний варіант домашнього утримання пухнастою собаки – облаштувати її вольєр. Він повинен бути досить великим, щоб пес відчував себе там комфортно. Рекомендовані параметри вольєра – 2 на 3 метри квадратних. У ньому слід зробити будку. Кожен раз, коли собаці стане жарко, вона відправиться в свій «будиночок» і зможе в ньому відпочити.
Незалежно від виду зенненхунда, доглядати за його шерстю доведеться регулярно. Мова йде про купанні (оптимально – 1 раз в рік), видалення забруднень з лап і розчісування. Це найважливіші уходовые заходи. Якщо їх ігнорувати, тварина стане погано пахнути і забруднювати поверхню меблів. Також догляд за псом повинен включати в себе:
- Видалення вушної сірки за допомогою мокрої вати.
- Видалення зубного нальоту.
- Сточування пазурів (при необхідності).
- Щоденне розчісування.
- Протирання очей розчином.
Доглянутий чотириногий вихованець відчуває себе щасливим і готовий ділитися позитивною енергією з усіма оточуючими людьми.
Харчування
Дорослого міцного зенненхунда краще годувати сухим кормом для великих порід собак. Він містить мікроелементи і вітаміни, яких потребує її організм. Однак, шлунок цуценя не пристосований для засвоєння поживних речовин корму, тому, давати йому даний продукт без попередньої «підготовки» не можна.
Основа раціону майбутнього пса-пастуха – м’ясо. До піврічного віку цуценя породи великої собаки повинен з’їдати не менше 300-400 грам сирої курятини або яловичини. При бажанні, цей продукт можна ніколи не виключати з його раціону. Також собака обов’язково повинна їсти сир, твердий сир (в невеликій кількості) і пити кип’ячене коров’яче молоко. Все це збагатить її організм цинком і кальцієм.
Також потрібно не забувати готувати для неї тушковані овочі і бульйони, курячі яйця і фрукти. Якщо ви повністю перевели зенненхунда на сухий корм, все ж, можна, періодично, пригощати його вищеназваними продуктами. Незалежно від меню пса, його не можна годувати солодкою випічкою, гарячими супами, гострими курячими кістками і напівфабрикатами, наприклад, пельменями.
Тривалість життя і розмноження
Живуть швейцарські пастуші собаки недовго, а точніше, від 9 до 11 років. Тому, важливо зробити термін їх служби максимально радісним. В’язати слід лише чистокровних зенненхунд, що належать до одного підвиду. Наприклад, якщо ви схрестіть «берна» з энтлебухером, не розраховуйте на те, що вони дадуть гарних цуценят. Ймовірно, жодна структура не визнає їх відповідних стандарту.
У всіх великих порід собак період статевого дозрівання настає з затримкою. Наприклад, у суки зенненхунда перша тічка відбувається через 1-1,5 року після народження. Але злучати її з псом в цей період не можна. Визначити її готовність до розмноження допоможе візуальний аналіз кров’яних виділень.
По-перше, вони не повинні бути надто густим. По-друге, виділень не повинно бути багато. Рясне кровотеча у суки – це сигнал того, що вона фізіологічно не дозріла до в’язки. Оптимальний вік для схрещування цих псів – 2-4 роки. Коли партнер для злучки ободрен, тварин можна знайомити. Робиться це на території самця. Середня тривалість собачої вагітності – 65 днів.
Ціна
Мати вдома яскравого швейцарського пса-пастуха – дуже престижно. Він інтелігентний, красивий і добродушний. З ним приємно спілкуватися. Якщо ви мрієте придбати породистого пса цієї породи, то повинні бути готові до того, що він обійдеться вам у копієчку».
Середня ціна зенненхунда з родоводом – 45-55 тисяч рублів. Але, документація, необхідна для участі собаки у виставках/конкурсах, може видаватися не тільки в розплідниках, але й у приватних заводчиків.
Купуючи тварину у конкретної людини (вартість – від 15 до 25 тисяч рублів), важливо не дати себе обдурити. Знання стандартних параметрах породи зенненхунд допоможуть вибрати з посліду чистокровного песика.
Виховання і дресирування
Займатися навчанням великого пса-пастуха повинен впевнений у собі і морально стійкий людина. Ці горді тварини не терплять непослідовності. Важливо навчити їх послуху. Пам’ятайте, будь-яка собака – це пластилін, з якого можна виліпити будь-яку модель поведінки: агресивну, доброзичливу або апатичну.
Зенненхунд – собака розумна, довірлива і зовсім не зла. Однак, якщо тренувати її, як, наприклад, алабая, вона стане агресивною. Тому, потрібно спочатку визначитися з виховною стратегією. Найкраща модель поведінки з цим псом – послідовна демонстрація авторитету. Що вона означає?
По-перше, займаючись навчанням зенненхунда, потрібно дати йому можливість зрозуміти, що його місце в сім’ї (зграї) останнім. Це не означає, що тварину треба принижувати або ображати. Олюднена собака, занадто обласкана домочадцями, нерідко стає для них проблематичною.
По-друге, якщо в будинку проживають собаки, доведеться стежити за тим, щоб вони не придушували «швейцарця». Сам по собі, він зовсім не злий, а навпаки, дуже добрий. З цієї причини, тварина завжди віддає перевагу уникнути сутички з іншими собаками, підкоряючись їм. Щоб виключити ризик появи конфліктів у собачій зграї, можна вдатися до одного з традиційних методів підпорядкування. Його суть полягає в наступному:
Це дійство є нічим іншим, як актом зниження статусу. До нього ніколи не слід вдаватися заради розваги. Фізичного насильства гордії зенненхунд не пробачать нікому, навіть своїм господарям. Самці даної породи схильні до упертості і непослуху, однак, підвищувати на них голос не можна.
У цьому випадку, собаку слід зацікавити. Класичний варіант мотивації до навчання – годівля. Запропонуйте псу виконати команду за винагороду. Які команди обов’язково повинен знати домашній «швейцарець»:
- Дай лапу.
- Лежати.
- Сидіти.
- Місце.
- До мене.
- Апорт.
- Поруч.
Зенненхунд – розумні тварини, проблем з дресурою яких ніколи не виникає. Однак, досвідченому собаківникові вони можуть, як кажуть, «сісти на шию». Людини може підкупити добродушність яскравою і милою собаки, і він не стане вимагати від неї виконання команд. А даремно.
Щоб тварина комфортно відчував себе в будинку, йому потрібно приділяти чимало часу. Наприклад, гуляти з ним по вулиці, відправитися до водойми, пробігти коло-інший по парку і т. д. Фізичні навантаження зміцнять і оздоровлять собаку, до того ж, вони зроблять її більш витривалою і щасливою.
Підведемо підсумки. У питанні навчання та дресури зенненхунда потрібно проявити терпіння, послідовність і добродушність. Не дозволяйте тваринам ігнорувати виконання команд і ваш поклик. Також не рекомендується тренувати пса відразу за декількома напрямками.
Так, він повинен бути всебічно розвиненим, проте, у питанні навчання варто бути послідовним. Тобто, на першому занятті потрібно навчити собаку команді «Сидіти», а на другому – «Лежати». Третя тренування повинна стати закріплює.
Можливі хвороби і способи їх лікування
Будь пес може захворіти, якщо власник безвідповідально стане ставитися до його здоров’ю. Зенненхунд – дуже витривалі та міцні собаки, однак, з-за утеплювального підшерстя, часто перегріваються на сонці. При цьому, у них сильно болить голова і з’являється слабкість у всьому тілі.
Щоб полегшити стан тварини, йому слід забезпечити спокій і дати води. Коли спаде спека, його організм швидко відновиться. Якщо ж собака залишається малорухомої і на наступний день, її обов’язково потрібно відвести на ветеринарний огляд.
Взимку зенненхунд часто ламають ноги, рухаючись по льоду. Якщо собака скиглить і підтискає до живота одну з кінцівок, ймовірно, вона була пошкоджена. Рекомендується прикласти до неї прямий предмет, тобто зробити шину, і госпіталізувати тварина.
Деякі представники породи народжуються з анатомічною будовою очі. У них часто виникає катаракта. Ознакою цієї недуги є мутний зіницю. Краща профілактика очних хвороб у собак – використання фізрозчину. Періодично, тварині потрібно протирати закислі повіки.
Ну і останній момент, щоб пес не зіткнувся з захворюваннями шкіри, наприклад, дерматитом, його слід регулярно розчісувати. Їх хутро систематично оновлюється. Його сезонне випадання – абсолютно природно. Однак, деяким довгошерстим порід собак необхідно допомагати позбавлятися від старої вовни.