Горілку у нас в країні не люблять, але поважають. Любити такий напій важко: він відрізняється високою міцністю і специфічним смаком – вірніше, практично повним його відсутністю. Зате горілки треба пару чарок, щоб «напитися і забутися».
Вона не викликає алергії. Серед алкогольної продукції – це один із самих чистих напоїв. Про горілку кажуть: «Прозора, як сльоза», коли хочуть похвалити якість. Цікаво, а яка калорійність горілки? Можна випити стільки, щоб видужати?
Давайте розберемо хімічну формулу продукту і подивимося, з чого він складається. Звідси вже буде зрозуміло, якими властивостями володіє наша улюблена «гірка».
Хімічна формула
Відкрийте підручник хімії. Чи Вікіпедію. Там ви виявите такий набір позначень хімічних елементів: C2H5OH. Власне, це і є формула горілки. Означає вона наступне. Алкоголь складається з:
- двох атомів вуглецю;
- шести атомів водню;
- одного атома кисню.
Хіміки-професіонали скажуть вам, що на ділі все набагато складніше, але для нас, простих обивателів, цих знань буде достатньо, щоб розуміти: якісної горілки не повинно бути нічого, крім двох компонентів – спирту і води.
Існує думка: формулу відкрив Дмитро Менделєєв. Не можна сказати, що це чиста правда: у Менделєєва дійсно були дослідження, що стосуються вивчення властивостей спирту, сполученого з водою.
Вчений писав про це докторську дисертацію. Але ніяку «Московську особливу» він не винаходив і взагалі не ставив собі завдання споювати народ. Він займався властивостями хімічних складів, переслідуючи зовсім інші цілі.
Горілка відома в світі з XII століття. Саме тоді стали отримувати спиртові розчини методом дистиляції.
Дистиляція застосовувалася до кінця XIX ст., а потім з’явилася методика розведення спирту водою. Спирт використовують ректифікований (тобто очищений).
Водно-спиртовий розчин очищають крохмалем або активованим вугіллям, фільтрують, потім розливають по пляшках.
І ось вона, наша заповітна пляшечка, — вже на полиці магазину.
Склад по ГОСТу
У «правильній» горілці не повинно бути нічого, крім води і спирту. Тому вона позбавлена смаку, запаху і взагалі будь-якої специфіки.
У 1936 році в СРСР був прийнятий перший ГОСТ, згідно з яким напій міцністю 40 градусів з води та етилового спирту отримав назву «горілка». Всі інші, збагачені добавками, іменувалися «винно-горілчаними виробами».
Сьогодні ми живемо за Гостом 12712-2013. Він був прийнятий в 2014 році. Там все та ж інформація: горілка складається з етилового спирту і води. Уточнюється, що для очищення і збагачення горілки можна використовувати:
- цукор;
- лимонну і соляну кислоту;
- мед;
- ванілін;
- активоване вугілля;
- сіль;
- фруктозу і деякі інші речовини. Всі – у мінімальних дозуваннях.
Горілка в нашій країні поділяється на 4 класи.
Є ще клас «Ультра-преміум». Різниця з «Супер преміум» — в основному в ціні.
Калорійність
Ось ми і підійшли до найцікавішого. При такому простому складі хіба напій має власні калорії? Виявляється має, і притому більше, ніж огірки або помідори: у 100 г міцного алкоголю міститься 237 Ккал.
Чи багато це? У порівнянні з шоколадом (500 Ккал на 100 г) – мало, з картоплею вареною (120 Ккал на 100 г) – багато. Але тут справа не в кількості.
Від горілки як такої поправитися не можна. Її калорії не осідають на боках у прямому сенсі: в напої немає жирів. Калорії тут являють собою чисту енергію. Людина, який «прийняв на груди», мобілізується і починає буквально «кипіти енергією» (поки не перебере).
Організм намагається швидко витратити звалилися на нього казна-звідки енергетичні запаси, а переробку власного жиру залишає «на потім». Тому ми навряд чи схуднемо, якщо будемо пити домашній алкоголь без закуски.
До речі, про закусці. У ній-то і криється головна причина зростання животика після рясних застіль. Випив горілки – отримав чисту енергію, яку організм відразу витрачає – закусив – придбав додаткові запаси жиру. Набір ваги йде по цій схемі.
Радимо почитати: Чим краще закушувати горілку, які закуски приготувати, щоб не хворіти
Загалом, горілка вимагає акуратності при прийомі навіть в терапевтичних дозах». Цей напій сприяє появі зайвих кілограмів, не кажучи вже про ефект звикання. «Пий, та міру розумій!» – це про неї, про нашу рідну «гірку». Дослухаємося народної мудрості.